Bloomberg опублікував матеріал, у якому назвав Францію «найслабшою ланкою Європи» за десятиліття президентства Еммануеля Макрона. Видання пов’язує це з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою довіри інвесторів. Інформацію оприлюднили NV 5 жовтня 2026 року о 01:12 та УНІАН о 03:03.
Хронологія десятиліття
- На початку президентства Макрона уряд послабив трудове законодавство та знизив податки для бізнесу; економіка зростала понад 2%, скорочувалися безробіття і бюджетний дефіцит.
- У 2018 році плани підвищити податки на пальне спровокували протести «жовтих жилетів»; влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та виплати.
- У 2020–2022 роках антикризові заходи та стимулювання коштували близько 190 млрд євро за оцінкою Рахункової палати Франції; витрати на енергетичну кризу склали приблизно 72 млрд євро.
- У 2022 році прихильники Макрона втратили парламентську більшість, а дострокові вибори 2024 року посилили фрагментацію парламенту.
«Хаотичний фінал» та бюджетне вікно
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню призупинив пенсійну реформу Макрона та продовжив податок для великих компаній, аби уникнути вотумів недовіри під час бюджетного процесу (NV вказує 2025 рік, УНІАН описує подію без точної дати). Уряду без парламентської більшості належить ухвалити бюджет, який скоротить дефіцит і переконає ринки у спроможності стабілізувати фінанси. Bloomberg протиставив «хаотичний фінал» економічного управління Макрона його амбіції зробити Францію локомотивом оновленої Європи, здатної відстоювати інтереси в умовах, коли Дональд Трамп підриває НАТО зсередини.
Залишити відповідь