Матеріал журналіста The Atlantic Ісаака Стенлі-Бекера, опублікований 1 жовтня 2026 року, описує підготовку Литви, Латвії та Естонії до можливого російського вторгнення в умовах обмеженої або відсутньої підтримки США. Видання УНІАН і NV передрукували ключові тези 3 жовтня 2026 року.
Фортифікації та технології
Литва укріплює кордон із Білоруссю протитанковими ровами та бетонними загородженнями, відомими як «зуби дракона», а також відтворює болота й заліснює ділянки, щоб спрямувати ворога у вузькі зони. Планується мережа інфрачервоних камер і акустичних сенсорів, дані яких можуть аналізуватися за допомогою штучного інтелекту. Система моделюється за зразком української «Небесної фортеці» (SkyFortress).
Сили, дрони та критичні 72 години
Литва після 2022 року подвоїла чисельність союзу стрільців до 20 000 осіб; діючі та резервні частини армії нараховують близько 60 000 осіб, а з добровольчими групами — понад 80 000. Армії трьох країн активно розвивають безпілотники, спираючись на український досвід; за оцінками військових, більшість захисників керуватимуть FPV-дронами, здатними завдати від 80 до 90% потенційних втрат. Головнокомандувач литовської армії генерал Раймундас Вайкшнорас заявив, що Україна «тримає росіян подалі», і додав: «Ворог має знати, що якщо він ступить хоча б однією ногою на нашу територію, ми завдамо удару у відповідь».
Загрози та Сувальський коридор
За оцінками розвідок, російський напад може набути форми прямого вторгнення або гібридної війни — кібератак, замахів, підпалів, пошкодження підводної інфраструктури, перешкод у роботі GPS і потоку біженців. РФ може спробувати закрити Сувальський коридор — ділянку між Польщею та Литвою. Вайкшнорас розглядає «силове стеження» — перекидання військ до коридору у разі скупчення сил на російській чи білоруській території. Перші 72 години можуть стати критичними для стримування до прибуття підкріплень; без підтримки союзників країни не зможуть вести тривалу війну на виснаження.
Залишити відповідь